Незнайомка

Пройшла повз мене незнайомка,
Я подивився їй у слід,

І більш не міг ступити кроку,

Та це лиш був уяви плід,

Вона пройшла не обернувшись,

Мов ті роки які пройшли,

Та нею трішки обманувшись,

Забувши сповідь самоти,

Поволі з душі вона зникала,

І очі вже не бачили її,

Про те ще з кимось вальсувала,

А може це і не ввижалося мені,

Сподобався вірш? Поділись з друзями!