Я знов до тебе прив’язався,
Неначе камінь зі скали зірвався,
Мій мозок на тобі завис,
Його і нод не розблокує,
Потрібні кластери зруйнує,
І не зачепить він тебе,
В режим сну переведе,
Уві сні ти включиш панування,
Та запаролиш всі бажання,
Себе примусиш ти хотіти,
чому з тобою маю жити?
чому з тобою маю жити?
Боротись сил уже нема,
Тому що зараз не сама,
А в сон і досі проникаєш,
І цим все більш мене лякаєш.
Немає коментарів:
Дописати коментар