Білий одинокий вовк.
По світі темному блукає,
Для нього кохання світлого нема,
Але надії не втрачає,
Про те він стільки натикався,
У різні пастки попадався,
Але це були тільки рани,
Які гоїлися роками,
Старався він їх зализати,
У пастки більш не потрапляти,
Та все ж залишились ті шрами,
Що давали про себе знати,
Але на них він не зважав,
Любов свою шукав,
Шукав, шукав та не знайшов,
Але зі шляху не зійшов,
Отак помер він на дорозі,
Дійти до фінішу не в змозі.
Немає коментарів:
Дописати коментар