Весна

Весна красива, ніжна, щира,

В мені кохання розбудила,

Мов від зимової болячки,

Прокинулось воно від сплячки.

Давно воно в мені дрімало,

Життя серйозно задовбало,

Життя серйозно задовбало,

Зі всіх сторін воно достало,

Проблем у ньому мов лайна,

А злості з них є дофіга.

А з філософського боку,

Мамі

Раз в  чотири роки в тебе свято.

Гостей збирається багато.

Всі приходять, всі вітають.

Всі щиро тебе обіймають.

Телефон не замовкає.

Подрузі

Безмежно радий що познайомився з тобою.

Тепер на вік розстався я з журбою.

Не буду більше сумувати.

А лиш з тобою розмовляти.

Завжди мене ти розумієш.

112

Уже пройшло чотири роки,

Порадьте що мені робить,

Не можу я її забути,

А серце плаче та болить.

Я завжди згадую той ранок,

Блукає місяць горизонтом

Блукає місяць горизонтом,

Трава тихенько шелестить,
А сон заходить до кімнати,

І наганяє втому вмить.

Кохану хоче він приспати,

Послати їй чарівні сни,

Щоб вдосталь сили набирала,

І про коханого не забувала.

Те, що в середені

В середині пустота,

Назнаю де себе подіти,

Навряд чи знайдеться така,

Що схоче мене полюбити.

І це викликає думки,

Частинка психології

Зрада то є така штука,

Про неї є навіть наука,

Психологією вона зветься,

Коли відчуєш це то вчити тобі її прийдеться.

Але тоді вже буде пізно,

День

І знову відчуваю не досяжне,

Бо це приносить тільки злість,

І знову хочу осягнути неосяжне,

Думки про це приносять тільки біль,

Я хочу повернутися в той день,

Політиканство

Куди піти, куди податись,

А може все таки зазнатись,

Не довірять нікому вже,

А там уже якось буде.

Депутати всі зазнались,