Із дому вийшов прогулятись,
У вечір тихій восени,
На шляху мені зустрілась,
Що проникала в мої сни,
В кінці літа це почалось,
І так триває до тепер,
Нічого особливого не сталось,
Лиш світ навколишній завмер,
А зараз бачу на яву,
Ти стоїш навпроти мене,
Боюсь прокинутись від сну,
Щоб знов проснутися без тебе,
Я зрозумів коли не сплю,
Коли мене поцілувала,
Тоді сказав «Тебе люблю!»
В цей час нас осінь огортала,
Немає коментарів:
Дописати коментар