Бо більше тебе я не кохаю

 Сонце котиться горою.

Струмок зливається з рікою,

А я у роздумах блукаю,

Бо лиш одну тебе кохаю,

І гори навіть не затьмарять,

???

Що таке мені зробити?

За це своє життя б відав,

Щоб твоє серце спокусити,

У цім вірші тебе намалював,

Очі твої мов два океани,

Мова

Сірі дні мене лякають,

Один за одним пролітають,

Кожен день одне і теж,

Це триває вже без меж,

Чи в цій державі варто жити?

Знайомство

Коли в перше написав,

То ще уявлення не мав,

Що спустився ангел з неба,

І самоти боятися не треба,

І так почали спілкуватись,

Світанок

 Над водою стелиться туман,

І сонце вже за хмарами дрімає,

Сама зосталася через обман,

Тепер лиш вітер тебе обіймає,

Зоря на небі засвітилась,

Щастя коли ти поруч

 У мене є сон,

Якого ще не бачив,
Коли ти прийдеш,

Він почнеться неначе,

І разом полинем,

Осінній сон

Із дому вийшов прогулятись,

У вечір тихій восени,

На шляху мені зустрілась,

Що проникала в мої сни,

В кінці літа це почалось,

Осіннь

Опале листя під ногами,

Печально душу задіва,

Хоча ідем з тобою в парі,

Та все ж надія ще жива,

Ведеш мене ти послідовно,

Стара дилема

 Стараюся забути те,

Що давно уже минуло,

А ти в думки заходиш знов,

Немов нічого і не було,

Завжди на кухні ти сідаєш,

Тепле слово

У житті буває так.

Усе ми хочемо почути.

Та головне все ж забуваєм,

І не стараємось збагнути,

Збагнути те  що у житті,