Над водою стелиться туман,
І сонце вже за хмарами дрімає,
Сама зосталася через обман,
Тепер лиш вітер тебе обіймає,
Зоря на небі засвітилась,
І місяць білий вже зійшов,
А ти уже сльозами вмилась,
Тому що милий не прийшов,
Земля в полоні темноти,
Та через мить уже світанок,
Пробач сльозами скажеш ти,
Коли вернеться він на ранок.
Немає коментарів:
Дописати коментар