Мудрець

Був собі один мудрець,

Перевозив він овець,

Поважали його скрізь,

Тож він був почесний гість,

З міста в місто мандрував,

Там овець своїх продавав,

Чи на речі їх міняв,

Так він гроші заробляв,

Завжди сам він працював,

Бо роботу шанував,

Рідко комусь довіряв,

Тож напарників не мав,

Жив завжди в самоті,

Не везло йому в житті,

Не вдалося полюбити,
Щастя в серце заманити,

Кохати завжди намагався,

Та з часом він розчарувався,

Любов ця була невзаємна,

Йому це було не приємно,

Але цим не переймався,

Завжди до роботи рвався,

Та про те не розкисав,

Своє щастя на світі шукав,

Раз в поході він стомився,

Біля річки зупинився,

Став він воду набирати,

Кляту спрагу втамувати,

Та коли вже став збиратись,

Стала  буря підніматись,
розізлившись не на жарти,

В купу став овець збирати,

Що б овець не налякати,

Вітер сильний переждати,

Горизонту вже не стало,

 Це їх сильно збунтувало,

Розбігались хто куди,

Щоб спастися від біди,

Старався їх урятувати,

Щоб діло своє не втрачати,

Хоча йому це не вдалося,

Та відважно він боровся,

Але вони порозбігались,

Навіть сліду не зосталось,

Вітер дужий силу мав,

З кожним метром наростав,

Через декілька хвилин,

Мудрець лишився сам один,

І вітер вже його зрадник покинув,

Йому смуток на зміну прилинув,

От один тепер в пустелі,

 Без овець і без оселі,

Що робити він не знав,
на зустріч сонцю мандрував,

Та коли воно зайшло,

Бажання рухатись пройшло,

Впав він тілом на пісок,

Лицем своїм до небесних зірок,

Сил у нього більш не було,

Сон тепер був майже чудом,

І сниться йому чарівниця,

Його чудова годівниця,
Прекрасна жінка ніжна мила,

Що йому двох діток народила,

Він з ними в тому домі,

Де поруч друзі і знайомі,

Овець тепер вже не береже,

Їх не водить а тільки стриже,

Напарників безліч має,

Тай і тепер мало їм довіряє,

Про те з них це ніхто не помічає,

А їхню роботу сам перевіряє,

Його побудував на березі моря,

Де немає ні смутку ні горя,

Мудрець живе там до тепер,

Хоч на цім світі тоді ще помер,

А дім цей білий як не дивно,

Та через хмари його не видно,

І настарайтесь розпізнати,

Коли над вами будуть хмари пролітати,

Сподобався вірш? Поділись з друзями!